‘Моє покликання — це дар від самого Вулкана. Я проміняв братерство на священне призначення, за яке я з радістю віддам своє життя. Нехай полум’я поглине всіх, хто стане на моєму шляху’
– Старший коваль Вулкан Хестан
Стародавня історія ордена Саламандр оповита міфами та легендами. Згідно з уривками переказів, що збереглися, Примарх Вулкан розкидав дев’ять могутніх артефактів по всій галактиці. Він зробив це не тільки для того, щоб вони не потрапили до рук ворогів людства, але й як випробування для своїх генетичних синів. У своїй мудрості Примарх усвідомив, що навіть найвеличніша нагорода не варта нічого, якщо її здобути без боротьби. Якщо його нащадки хотіли володіти цими реліквіями, вони спочатку мали довести, що гідні цього. Долею батька ордена, яким зараз є Вулкан Хестан, є все життя шукати решту реліквій і повернувати їх під опіку ордена.
Звання старшого коваля з’явилося незабаром після зникнення Вулкана і з того часу залишається надзвичайно важливою посадою. На цю роль претендують лише найвидатніші чемпіони ордену, адже вона вимагає рішучості, витривалості та зосередженості. Пошуки втрачених реліквій Вулкана вимагають таланту до військової стратегії та витривалості духу і тіла. Більшість тих, хто обіймав цю посаду, провели все життя в безуспішних пошуках. Старший коваль повинен прийняти, що найімовірнішим результатом століть безкінечних пошуків є невдача, і все ж завжди зберігати іскру надії. Коротше кажучи, той, хто займає звання цю відповідальну посаду, повинен бути найкращим із Саламандер у всіх аспектах війни.
Колись капітан Четвертої роти, майстер-кузнець Хестан відслужив своєму ордену століття, коли був обраний Радою Пантеону ордена, щоб прийняти на себе цю роль. Відповідно до традицій ордена, він відмовився від свого імені і взяв ім’я свого зниклого Примарха. Протягом наступних десятиліть Вулкан Хестан неодноразово перетинав галактику, слідуючи підказкам, знайденим у «Книзі вогню». Його шлях привів його до багатьох світів, що перебували в руках ворогів Імператора, будь то єретики чи інопланетні загарбники. Більшість саламандрів вірять, що відновлення втрачених реліквій Вулкана ознаменує повернення Примарха, і орден, а також більшість його наступників, готові витратити безліч життів і ресурсів на продовження пошуків Хе’стана.
З дев’яти реліквій Вулкана п’ять було знайдено. Хестан завжди носить три з них. Спис Вулкана — це потужна зброя, яка світиться від жару кузні і може пропалити навіть твердий кераміт. Плащ із драконячої луски, відомий як Мантія Кесаре, майже непроникний і забезпечує своєму власникові чудовий захист. Рукавиця Кузні — це витвір майстерної зброї, оснащений вбудованим важким вогнеметом. Озброєний і захищений таким чином, Вулкан Хестан стає ще більш грізним у бою. Дві останні знайдені реліквії (корабель-кузня «Чаша вогню» і оборонний лазер, відомий як «Око Вулкана»), залишаються на орбіті над Прометеєм, місяцем, на якому розташована монастир-фортеця ордену. Про решту реліквій відомо лише назву, оскільки їх форма і функції давно втрачені в архівах ордену — «Механізм біди», «Обсидіанова колісниця», «Неприборканий вогонь» і «Пісня ентропії».
Після утворення Великого Розлому, пошуки Вулкана Хестана привели його вглиб Імперіуму Ніхілус. Там, у супроводі бойових побратимів з «Молотів Ноктюрну» та «Завіту Вогню», він був притягнутий до планети Зеро. Серед божевілля наростаючих варп-штормів, він відчув тліюче вугілля підказки, яка, як він вірив, могла привести його до Неприборканого вогню. Він був не єдиним, хто займався цим розслідуванням. Так почався жорстокий конфлікт між силами Старшого Коваля і Альфа-легіону, агенти якого проникли в ряди «Молотів Ноктюрну» і переманили на свою сторону більшу частину населення планети. Хоча армія Старшого Коваля в кінцевому підсумку здобула перемогу, змусивши Альфа-легіон залишити своїх агентів і відступити, ніяких слідів того, що він шукав, знайти не вдалося. Зібравши решту своїх бойових побратимів, Хестан тепер йде по слідах зрадників углиб цієї темної області галактики. Він вже багато разів стикався з такою фрустрацією. Можливо, він розмірковував, що відповідну інформацію можна витягнути з умів синів Альфаріуса.
Книга Вогню
Книга Вогню — це не просто книга, а архів різноманітних творів, створених Примархом Вулканом. Серед цього скарбу є багато томів, обтягнутих шкірою дракона, що містять езотеричні знання, які зараз в основному втрачені для решти людства. Саламандри вірять, що книги, дрібнички та механічні пристрої, які складають Том Вогню, містять приховані підказки щодо місця розташування дев’яти загублених скарбів Вулкана. Кожен наступний Старший Коваль проводить довгий час, перевіряючи та каталогізуючи вміст колекції, експериментуючи з їх розташуванням, випробовуючи їх механізми та намагаючись витягти з них певну міру просвітлення, яку його попередники, можливо, пропустили.
Джерело: www.warhammer-community.com
Немає товарів у кошику.