Adepta Sororitas: Junith Eruita

Junith Eruita вступає в бій, оповита священним вогнем і високо тримаючи булаву Кастигації. Сидячи на кафедрі базиліки Святого Холліна, вона ширяє над полем бою на хвилях святої енергії. Важкі смолоскипи кафедри обертаються, здавалося б, самі собою, вишукуючи єретиків і безбожників і спалюючи їх без пощади. Коли вогнища палають все сильніше, над їхнім шаленим тріском лунає голос настоятельки канонічної церкви, і кожне її слово звучить так само чітко і ясно, як дзвони Офелії VII. Неважливо, наскільки вони перевершують числом, наскільки вони побиті й закривавлені, кожен справжній Імперський слуга, який почув її слова, відчуває, як у грудях знову розгоряється вогонь віри. Вони знову рвуться в бій із молитвою на устах та праведною ненавистю в очах. Це найбільший дар Еруїти Імператору, це незгасне полум’я абсолютної віри, яке перекидається на всіх, хто її оточує, немов їх душі – сухе перо, а її слова – палаюче тавро. У цьому пеклі віри згоріло безліч єретиків, відьом і прибульців, і на його білому спеку були викувані численні перемоги Імперії.