Ми трохи дізналися про Ash Wastes та встигли насолодитися новим величезним набором Necromunda. Настав час для подорожі по Великих екваторіальних пустелях і дізнатися, чому вони так важливі для торгівлі на Некромунді, і, можливо, дізнаємось трохи більше про тих, хто там живе – загадкових кочівників Ash Waste.
Місто в пустелі
Necromunda — це світ приголомшливого промислового виробництва. Його міста-вулики — це великі фабрики з мільярдами робітників, весь сенс життя яких виготовлення зброї, обладнання та товарів для Імперіуму. У центрі мережі промисловості височиє Hive Primus – ворота до великої орбітальної станції, відомої як Око Селени через яку відбувається міжпланента торгівля.
Щоб прогодувати армії та світи, які покладаються на виробництво Некромунди, має бути налагоджений постійний потік маглевих поїздів, стратопланів і капсул, які перевозять вантажі з усієї планети до сектору Палатин, центром якого є Прайм.
Однак переважна більшість товарів повинна перевозитись сушею через негостинну пепельну пестелю на вантажних 8-ми осьових тягачах або дюнних бігунах. Ці конвої скеровані Меркатор Гелт (Гільдія Монет для обивателів) і здійснюють безліч небезпечних подорожей торговими маршрутами з півночі на південь або зі сходу на захід. Ті, хто прибуває з вулика Ротгол на заході або з вулика Хронос на сході, подорожують Великим Шляхом Попелу, а ті, хто прибуває з кластера Майнерва, повинні перетнути шосе Майнерва.
Ключовим пунктом у торгівлі між північчю та півднем є місто Сіндерак та Великий кратер, у якому він сховався. Розташований на екваторі Некромунди, він є точкою на півдорозі між вуликом Майнерва та вуликом Прайм. Він був заснований багато століть тому, під час громадянської війни між леді Сіндерак Хельмаур і лордом Готрулом Хельмауром, коли перший знищив вулик Меридіан у пориві гніву на свого брата.
На кістках старого вулика було збудовано поселення Синдерак-Сіті, яке швидко перетворилося на торговий центр, що слабко контролюється Гільдією торговців і знаходиться далеко за межами досяжності Шляхетних Будинків. Незабаром клани, головний з яких – Будинок Орлок, стали прагнути отримати свою частку від торгівлі. У пустелі навколо Синдерака часто можна побачити вантажівки та обози зі значком Будинку Заліза – вони охороняють наземні потяги або, що не менш часто, женуть їх бездоріжжям.
Звичайно, всі знають, що чим далі від тіні вулика Прайм та його вуликів-сестер, тим небезпечнішою стає пустеля. За надіними укріпленнями Воріт Меркатора сила Енфорсерів на околицях слабшає, а сила племен пустелі зростає. Саме місто Сіндерак витримує часті набіги кочівників лише завдяки своїм високим стінам та невблаганному характеру його мешканців.
Кочівники Пустелі Попелу
Небагато з численних небезпек у пустелі лякають мандрівників більше, ніж дикі племена кочівників. Для тих хто провів все життя у місті-вулику такі племена настільки неприємний та чужий, як і будь-який вид ксеносів. Хоча, здебільшого, вони можуть виглядати як люди, немає жодних сумнівів у тому, що їхня культура, а можливо, і сама біологія, давно розійшлися з рештою людства.
Походження кочівників Пустелі Попелу втратилось у міфах і легендах. Стародавні сказання розповідають, що після того, як Залізні Лорди були скинуті Імперіумом, останні справжні жителі континенту Аранеус рятувались бігством від своїх гнобителів. Деякі кажуть, що кочівники походять від цих перших людей, змучених і змінених пустелею, які перетворилися на істот, які сьогодні населяють дикі землі. У їхніх серцях все ще свіжа ненависть до Імперіума та його довіреного обличчя – Дому Хелмаур.
Безжальні кочівники Пустоші Попелу жорстокі в бою, завжди завдаючи раптових ударів. Облачені в свої струмені хааз арн (або попелясті плащі), вони годинами лежать під попільними пісками, чекаючи надобуток, що наближається. Вони нападають раптово і з непереборною силою, щоб вполювати свою жертву та забрати здобич, після чого зникають у пустках.
Їхня звичка забирати своїх мерців із собою лише посилює похмурі легенди про їхню істинну природу. Більш забобонні мешканці міст-вуликів вважають, що їх не можна вбити. Це твердження тільки підкріплюється історіями про кочівників, які вижили після поранень, які вбили б звичайну людину.
Одним із найстрашніших аспектів їхнього життя є зв’язок з хеламітами. Ці смертоносні комахи-хижаки, яких імперці називають ендоморфами, здається, так само старі, як і сама пустеля. Породжені токсичними пустельм і багатим на хімікатами грунтом, хеламіти живуть у величезних курганах, просочених сміттям, але кочівникам Попелястої Пустоші якимось чином вдалося приручити їх – і тепер вони ведуть їх у бій.
Джерело посилання: www.warhammer-community.com