Якщо ви – машина для вбивства з ростом у вісім футів, одягнені в броню дюймової товщини, це не означає, що ви повинні бути грубим та брутальним. Ніхто не сприймає це так близько до серця, як саламандри. Наслідуючи приклад свого Примарха, вони утворили міцну стіну, захищаючи менш щасливих жителів галактики, зробившизначно дальший крок у напрямі, який важко дається їхнім родичам-легіонерам – у поводженні з не-Астартес як з рівними. В той час, як менш досвідчені Легіони вдаються до брудного пекельного вогню, Саламандри купаються у полум’ї, що очищає.
В істинному дусі самопожертви Саламандри ввічливо чекали, поки до них дійде черга і от найблагородніші і найгідніші з усіх Космічних Піхотинців нарешті отримують визнання, на яке вони заслуговують у нашому безперервному і неупередженому огляді бойових сил Єресі Хоруса.
Легіон
Про походження XVIII Легіону відомо дуже мало, оскільки Імператор тримав у таємниці історію його формування навіть від самого легіону. Відомо лише, що воїни були майже надприродно хоробрими, стійкими до спеки і радіації і мали мстивий характер – всі риси, що зробили їх справжнім легіоном Великого хрестового походу.
Масивні космічні громади, що кишать орками, щойно виринули з варпа? Викликайте XVIII легіон. Божевільний штучний інтелект створює підземну армію роботів? Надішліть XVIII легіон. Потрібний хтось, хто триматиме оборону проти орд прибульців, поки ви евакуюєтеся? Схоже, це робота для XVIII легіону! Звісно їх перша велика битва закінчилася з втратами в 95%, але це було сприйнято як то, що залишившимся 5% дістанеться більше медалей. Цитуючи стародавнє терранське прислів’я: “Немає втрат – немає турбот”.
Діти Імператора можуть вам сказати, що славні жертви не є довгостроковою стратегією виживання і хоча ім’я, яке вони заробили, дозволило цим так званим “Воїнам Дракона” швидко відновлювати особистий склад після кожної перемоги, вони незабаром були розкидані по всій галактиці, і їх славна кар’єра почалася з того, що вони неодноразово були майже стерті з лиця землі.
На щастя, приблизно під час їхньої останньої сутички на грані повного знищення, їх Примарх нарешті прийняв мантію свого Легіону. Вулкан вбив у своїх новонабутих синів філософію Культа Прометея, підкреслюючи терпіння, самопізнання та заспокійливі семінари з мистецтва та ремесел, щоб перетворити їхню схильність до завзятості зі слабкості у силу.
Новоспечені саламандри також перейняли ноктюрнівську любов до вогню… і рушили за нею. Їх ремісники працювали в вогняних кузнях, регулярно створюючи шедевральну зброю (у тому числі й потужні вогнемети), заробивши XVIII легіону репутацію самодостатнього формування, що володіє вогневою міццю на близькій відстані.
Правила
Батьківщина Саламандр – вулканічний світ смерті, завжди замкнений у циклі приливних коливань, через які вогонь буквально сиплеться з неба. Не найкраще місце для відпочинку. Щоб вижити на Ноктюрні, потрібен не тільки крем від сонця, а ген XVIII Легіону лише посилює цю вогненну кров, наділяючи кожного саламандра надприродною стійкістю до полум’я. І мікрохвиль. І перегрітій плазмі. І марсіанським променям смерті.
Пробач, Сангвіній – твої крихітні інфернопістолети ніщо порівняно з ноктюрнійським сонячним опіком.
Тільки уявіть собі вираз обличчя Зрадника, коли постріл з мельтагану тільки сильніше розлютить його ціль! На жаль для тих, хто намагається сховатися за барикадою, XVIII Легіон теж дає не менше, ніж отримує. Їх тонка майстерність надає навіть базовим вогнеметам смертоносне “Дихання дракона”.
Прімарх
У той час як деякі Примархи були виховані могутніми вождями і жорстокими владиками або залишені напризволяще в боротьбі з ненажерливими звірами та кровожерними гладіаторами, Вулкан був знайдений скромним ковалем із чесним серцем. Невдовзі хлопчик вразив поселення своїми розмірами, силою та майстерністю в кузні, став улюбленим народним героєм, який полював на могутніх ящірок, що вивергали вогонь та могли ігнорувати будь який удар мечем завдякии своїй гранітній шкірі.
Ці тихі дні скінчилися завдяки друхарі, які вважали Ноктюрн ідеальним місцем для літнього відпочинку, щоб зайнятись тим, що у них виходило найкраще за все – робити життя оточуючих нещасними. Наступного разу, коли грабіжники прилетіли за бранцями, Примарх схопив один із своїх ковальських молотів і почав перековувати поганих ксеносів у нову тротуарну плитку для свого села.
Одного лише виду ревучого гіганта з вугільно-чорною шкірою, що розбиває армію ксеноссів на шматки, було достатньо, щоб відправити рейдерів назад до їхніх порталів, які Вулкан слухняно почав розбирати. На його честь було влаштовано велике свято, на яке передбачувано проникнув спраглий до вечірок Імператор галактики. Після того, як двоє випробували один одного в ритуальних змаганнях (безсумнівно, залишивши одного з них ностальгувати за мандрівкою на Фенріс) Імператор відкрився своєму синові.
На відміну від більшості своїх братів, Вулкан не хотів залишати свій будинок – зрештою, він був другом для всіх місцевим. Імператор переконав його, що там ціла галактика людей, які потребують порятунку від мерзенних інопланетян. Вулкан погодився і поділився своєю вдячністю до людства зі своїм новим Легіоном, і навіть організував їм житло у складі семи великих міст Ноктюрна – не дивно, що вони швидко здобули репутацію справді добрих хлопців, з якими приємно спілкуватися.
Єресь
Якщо ви сподівалися, що те, що їх люблять (майже) усі Legiones Astartes, позбавить саламандр від насильства Єресі, у нас погані новини. Відданість Вулкана простим смертним, якими мав правити Хорус (не кажучи вже про славний послужний список його Легіону) означала, що він був серед перших місць у списку зрадників. У нього навіть не було можливості подарувати братові величезний молот, який він викував для нього як подарунок “вітаю зі званням Warmaster”.
Опинившись між відступившими Залізними Воїнами і розлютованими Пожирателями Світів на Іствані V, XVIII Легіон чинив такий неймовірний опір, що Пертурабо довелося дістати свої найбільші гармати. Виявилося, що навіть азбестова шкіра саламандр не витримує тривалого ядерного обстрілу. Хоча вижила лише горстка людей, щоб об’єднатися з майже такими ж стійкими залізними руками, більша частина Легіону загинула в опроміненому пеклі місця висадки, включаючи і самого Вулкана.
Але все гаразд. Йому стало краще.
Виявилося, що Вулкан вічний. Безсмертні істоти, здатні регенерувати навіть із обпаленого радіацією мазка. Засмучений тим, що його оточював попел та порох його люимих синів, лорд Дрейкс став легкою здобиччю для загонів зачистки Зрадників і був взятий у полон та конвойований на борт флагмана Володарів Ночі.
Як і слід було очікувати, вічно песимістичний Нічний мисливець мав свої претензії до Вулкана – зокрема, до всіх тих, хто знаходився в його тілі. Однак навіть Конрад Керз не зміг ні вбити, ні зламати свого брата, і Вулкан невдовзі втік. Виявилося, що влаштування телепортації у формі молота теж непогана зброя. Вулкан, подолавши шлях до Макрагга знову загинув, встановивши рекорд Ультрамара зі стрибків з парашутом і зрештою зумів зібратися з духом, щоб узяти курс на Терру.
Там, у глибинах Імператорського палацу, Вулкан зіткнувся з іншим Прімархом, який пережив інферно…
Відомості про легіон
Прийміть участь у епічній втечі Вулкана з лап Володарів Ночі у “Vulkan Lives”, стежачи за болісними випробуваннями Примарха, поки різношерста група тих, хто вижив на Isstvan V, робить все можливе, щоб уберегти неймовірно важливу людину від Носіїв Слова. Хоча ми не впевнені, що Вулкан оцінить цю назву з огляду на те, як часто він помирає в цій книзі.
Історія продовжується в “Deathfire“, де перший капітан Саламандр Нумеон відчайдушно намагається повернути тіло свого примарха до Ноктюрна для чергового воскресіння. Так, з причин, які ми не розкриватимемо, Вулкан, схоже, цього разу залишиться мертвим… Чи зможе віра в стару легенду Ноктюрна змінити його долю?
Джерело: www.warhammer-community.com
Немає товарів у кошику.